Станіслав

Вперше я здавав кров ще до армії, у 1986 році, із товстезними радянськими голками. Зрозумів тоді, що справа потрібна, але багато років до неї не повертався, аж поки мій друг не попросив здати кров для своєї дружини, яка мала народжувати. Відтоді здачі стали регулярними. Донорство перетворилося на невід'ємну частину життя.

Невдовзі після початку російської агресії у 2014 році я започаткував бізнес: клуб сімейного дозвілля на воді. Я розумів, що донори дуже потрібні під час війни, але держава не завжди дає достатньо стимулів, щоб залучити до цієї справи молодь. Тоді в моїй голові вперше з’явилась ідея створити винагороду для донорів. Ми підписали угоду із Дніпропетровською областною станцією переливання крові, за якою кожна людина після здачі крові або її компонентів може отримати сертифікат на годину відпочинку на каяках.

Згодом я залучив інших представників бізнес-спільноти міста до подяки донорам. Це стало своєрідним рухом. Справа тут не стільки в матеріальному заохоченні, скільки в увазі до доброго вчинку людини. І це працює. Флаєр на безкоштовний відпочинок на воді та морозиво стали можливістю знайти своїх по духу людей, які поділяють такі ж цінності.

За 2022 рік до мене за сертифікатами від станції переливання крові прийшли майже півтори тисячі донорів.