Олена

У мене четверта позитивна група крові — досить рідкісна. Я давно симпатизую Яніні Соколовій — її особиста історія хвороби та життя опісля вразила до глибини. І коли у грудні 2019 року Яніна запросила охочих долучитися до спільної донації крові, я вирішила спробувати. Сама я працюю в лабораторії, знаю, що здорова й хочу бути корисною людям, тож жодного страху в мене не було.

Під час процедури я найчастіше думаю про те, кому саме знадобиться моя кров — це молода людина чи похилого віку, чим вона цікавиться, які будує плани на майбутнє? А часом родичі госпіталізованих пацієнтів самі звертаються з проханням здати кров — це додає мені впевненості на донорському шляху. Після кроводачі відчуваю духовне наповнення, знаючи, що допомогла зберегти чиєсь життя. У певний момент до мене приєднався брат, і тепер здавати разом кров — наша сімейна традиція.

Порада:

Зараз, під час війни, кожен донатить. Війна не питає, кому і скільки — з миру по нитці. Кроводача — теж донат, донат на життя, на перемогу, на майбутнє!