Олександр

Тішуся, що зміг не лише власним прикладом долучити людей до здачі крові, але й згуртувати навколо донорського руху Тернопільщини свідомих та активних людей, котрі прагнуть допомагати ближнім. Серед них — мій батько і моя дівчина. Коли я здавав кров уперше, ще нічого не знав про донорство і гадав, що донація — то щось не надо важливе, та з часом усе кардинально змінилося.

Під час процедури завжди налаштовуюся на позитивні думки. Звик жартувати з лікарями та іншими донорами крові, підтримувати новачків. Одразу після донації вже хочеться знову здати кров та ще більше допомагати людям, адже розумію, що на сьогодні є великі потреби у поповненні та формуванні банку крові.

Порада:

Не вагайтеся і відкиньте страх. Про донорство існує багато помилкових тверджень — наприклад, що перед донацією не можна їсти, а після неї люди непритомніють. Хоча насправді в тому і справа, що коли гарно поснідати, ви будете чудово почуватися. Правильно підготуйтеся — і з першого ж разу ви станете «залежними» від донорства, як і я, а бажання допомагати та рятувати назавжди лишиться у вашій душі.