Олександр

4 лютого 2020 року я вперше прийшов у готель Park Inn by Radisson Kyiv біля НСК Олімпійський. Там на котромусь із верхніх поверхів проходила подія Red Brunch. Пам’ятаю цю атмосферу і вид з вікна — тоді я відчув, що донорство — це не на один раз. Мабуть, це стиль життя.

Ставши донором, я почав дбайливіше ставитися до свого здоров’я — навіть чай тепер п’ю без цукру та відчуваю його справжній смак. Хоча тут я, звісно, радше жартую — донорство змінило моє життя передусім не на рівні звичок, а на рівні сприйняття себе. Мені подобається робити добро — і це дуже просто. Коли ти знаєш, що донація рятує чиєсь життя, це надихає і мотивує. Після неї я відчуваю піднесення та натхнення. Пару місяців тому я проходив медкомісію і кардіолог сказав, що серце в мене чудово натреноване. Досі не знаю, що він мав на увазі і як його можна натренувати, але хай там як, донорство — це добре.

Під час процедури я зазвичай слухаю подкасти про психологію та саморозвиток. Нещодавно я створив команду «Кров’яна гільдія воїнів» на сайті ДонорUA, і тепер мені під час донації ще й кортить пошвидше завантажити довідку та додати свою кроводачу до командного показника. Не можу не думати і про наших непереможних героїв — радий, що можу бути корисним і для них.

Колись давно я чув, що здавати кров буцімто шкідливо, і тепер регулярно доводжу зворотне. Після донації я завжди задоволений і вмотивований, адже зробив щось хороше для когось хорошого. «Кров'яну Гільдію Воїнів» я створив, аби надихнути більше людей на донорство, і в команді уже більше 220 учасників. Всі разом ми здали кров вже понад 1000 разів.