Олександр

м. Богодухів
Викладач
1 рік донор

«Найбільша винагорода для мене — розуміння, що завдяки моїй крові хтось залишиться живим і побачить своїх дітей».

Першу свою донацію я переніс важкувато — мене трохи мутило, і лікар сказав, що більше приїжджати не варто. Проте я відповів, що пораненим зараз набагато гірше, і я потерплю, й через 2 місяці знову приїхав здавати кров. Зараз процедури проходять добре. Як можна лишатися осторонь, читаючи історії про те, як для поранених з-під Бахмута кров здають самі медсестри?

Порада:

Під час донації я думаю про перемогу України та нашу свободу, про порятунок поранених військових, які нас захищають. Найбільша винагорода для мене — розуміння, що завдяки моїй крові хтось залишиться живим і побачить своїх дітей. Радію, що мій приклад зміг надихнути друзів на донорство, і всіх закликаю не вагатися, а діяти.