Оксана

Донація крові — «легка» процедура, яка тим не менш завжди допомагає відчути себе корисною суспільству. Для мене це волонтерство, яке майже нічого не вимагає від мене, а комусь дарує можливість продовжувати жити.

Перший раз я здала кров більше 10 років тому, і раніше цей захід створював відчуття, ніби ти протистоїш медичній системі, аби допомогти дитині, яка хворіє. Сьогодні це значно зручніше й навіть по-своєму весело — під час донації я навіть подумки змагаюся з сусідом, у кого швидше наберуть 450 мл крові. Опісля — лише легкість.

Порада:

Хоча про донорство існують дивні міфи — наприклад, що кров не доходить до пацієнтів, я особисто чула слова подяки від рідних пацієнтів, для яких шукали донора. Своїм прикладом я навіть надихнула свого чоловіка, який боїться голок у вені. Це зовсім не страшно і навіть приємно, адже ти рятуєш життя, не будучи медиком.