Анна

Вперше я здавала кров для вагітної родички. Це був неймовірний досвід, і я зрозуміла, що це моє. Я просто кайфую від заряду емоцій після кожної донації, від почуттів, які переповнюють серце.

Не розумію, чому я не наважувалася здавати кров раніше... Мене лякали міфами, що я можу заразитися, але це технічно неможливо. Бажання роботи добро має бути сильнішим за упередження — ніколи не вагайтеся робити добрі справи.

Під час процедури я відчуваю легкість і насолоду, ніби потрапляю на райський острів, після — маю гарний піднесений настрій, і рахую дні до наступної донації.

Дехто з моїх друзів і рідних теж наважилися здати кров завдяки моєму прикладу. Навіть чоловік спробував — вперше ми здавали кров разом з ним. І я б хотіла, аби якомога більше людей не лишалися байдужими — це геть не боляче, а на голку можна просто не дивитися, якщо вона вас лякає. Повірте: добро перемагає все, і ви відчуєте неймовірне щастя, врятувавши чиєсь життя. Й потім уже не зможете без цього.